45-річний аналіз норвезьких опитувань про здоров’я виявив різке зниження вживання тютюну в різних поколіннях. У дослідженні простежено, як змінювалися початок куріння, інтенсивність щоденного куріння та тенденції до відмови від нього серед людей, народжених у період із 1950 до 2000 року. Результати опубліковано в журналі The Lancet Regional Health – Europe у той час, коли органи охорони здоров’я оцінюють доцільність запровадження національної програми скринінгу раку легень.
Рак легень залишається п’ятою за поширеністю причиною смерті в Норвегії: щороку від нього помирає приблизно 2 200 людей, а у 2022 році на нього припадало 19,3% усіх смертей від раку. Оскільки понад 90% випадків трапляються серед людей, які курять або курили раніше, для розроблення цільових заходів потрібні точні дані про вплив тютюну протягом життя, а не лише миттєві показники поширеності куріння.
Реконструкція чотирьох десятиліть впливу тютюну
Щоб відтворити ці тенденції в різних поколіннях, дослідницька група під керівництвом Якопо Ді Сільвестре проаналізувала дані опитувань Статистичного управління Норвегії, проведених у період із 1978 до 2024 року. Після вилучення неповних записів і даних про епізодичне куріння команда проаналізувала вибірку з 78 282 респондентів віком від 16 до 79 років.
Дослідники застосували модель «вік — період — когорта» (APC), щоб відокремити три чинники: вплив віку протягом життя, вплив періодів, зумовлений національною політикою, та вплив когорти, характерний для людей, народжених у певні роки. Модель відстежувала індивідуальні траєкторії, починаючи з 8 років для початку куріння та з 15 років для відмови від нього.
Від піку поширеності куріння до швидшої відмови від нього
Дані свідчать, що частка людей, які курили щодня протягом життя, була найвищою серед норвежців, народжених у 1950 році: 70% серед чоловіків і 66% серед жінок. У наступних поколіннях цей показник стабільно знижувався, хоча серед жінок зміни відбувалися із запізненням. Серед жінок, народжених у період із 1960 до 1975 року, рівень куріння перевищував чоловічий, потім зрівнявся з ним у когорті 1980 року народження, а згодом став нижчим.
У всіх когортах найчастіше починали курити у 19 років, однак загальна ймовірність початку куріння з часом знижувалася. Водночас темпи відмови від куріння різко зросли. У когортах, народжених до 1965 року, ймовірність відмови від куріння зросла лише на 5% за 40 років. У поколіннях, народжених після 1965 року, цей показник за половину цього часу підскочив із 5% до 15%.
| Показник | Когорта 1950 року народження (пік) | Молодші когорти (1980–2000) |
|---|---|---|
| Поширеність куріння протягом життя (чоловіки) | 70% | Значне зниження |
| Поширеність куріння протягом життя (жінки) | 66% | Значне зниження |
| Максимальна кількість сигарет на день (чоловіки) | 15 сигарет на день | 10 сигарет на день (когорта 2000 року народження) |
| Максимальна кількість сигарет на день (жінки) | 12 сигарет на день | 7,5 сигарети на день (когорта 2000 року народження) |
| Темпи відмови від куріння | Повільні (від 0% до 5% за 40 років) | Швидкі (від 5% до 15% за 20 років) |
Оцінка регуляторних заходів і альтернативних продуктів
Дослідники пов’язали ці зміни в поведінці із суворими заходами у сфері охорони здоров’я, запровадженими протягом кількох десятиліть. Серед ключових заходів — Закон про тютюн 1975 року, Закон про чисте повітря 1988 року, загальнонаціональна заборона куріння в закладах гостинності 2004 року та вимога щодо стандартизованого пакування 2017 року.
У дослідженні також відзначено вплив снусу — вологого бездимного тютюнового продукту, який набув популярності в Норвегії після 2000 року. Перехід на снус, імовірно, зменшив кількість людей, які починали курити сигарети, і сприяв відмові від куріння серед когорт, народжених після 1980 року. Водночас дослідники зазначили, що для встановлення прямого причинно-наслідкового зв’язку потрібні подальші дослідження.
Інформаційна основа для майбутніх програм скринінгу раку легень
Докладні дані про поведінку стануть безпосереднім джерелом даних для моделей симуляції захворювань. Подібна інфраструктура моделювання допомогла сформувати рекомендації Робочої групи з профілактичних послуг США щодо скринінгу раку легень у 2021 році.
Хоча серед молодих норвежців щоденне куріння стало рідкістю, значний вплив куріння, накопичений когортами 1950-х і 1960-х років народження, означає, що високий тягар хвороб зберігатиметься серед людей старшого віку ще десятиліттями. Точне моделювання когорт дає змогу органам охорони здоров’я спрямовувати скринінг на людей із високим ризиком і водночас підвищувати економічну ефективність профілактичних заходів.
