Юристи попереджають, що виправлення заднім числом податків на сигарети й рідини для електронних сигарет порушує Основний закон Німеччини.
У Німеччині для всіх вейпів, електронних сигарет і пристроїв без нікотину встановлено суворе вікове обмеження — 18 років.
Помилка під час підготовки законодавчого акта спричинила плутанину у вейп- і тютюновому секторах Німеччини.
Поетапне підвищення податків додасть близько 4 € до вартості пачки сигарет і збільшить акцизи на рідини для електронних сигарет та тютюнові вироби для нагрівання.
На німецьких вейперів чекають вищі витрати після рішення парламентських фракцій правлячих партій ХДС/ХСС і СДПН прискорити підвищення податків на тютюнові вироби та рідини для електронних сигарет. Захід, схвалений фінансовим комітетом Бундестагу, підвищить акциз на рідини для вейпів до 38 євроцентів за мілілітр із 2027 року, а до 2030 року — до 44 євроцентів. Законодавці посилили графік підвищення податків через тиск на федеральний бюджет, перевищивши початкову рекомендацію Міністерства фінансів обмежити ставку 36 євроцентами до 2030 року. Наразі податок становить 32 євроценти за мілілітр — минулого року його вже підвищили з 26 євроцентів. Графік Початкова пропозиція Міністерства Ставка, схвалена коаліцією Поточна ставка (2026) 32 євроценти / мл 32 євроценти / мл 2027 33 євроценти / мл 38 євроцентів / мл 2030 36 євроцентів / мл 44 євроценти / мл Представники галузі очікують, що підвищення податків безпосередньо вдарить по гаманцях споживачів. Дастін Дальманн з Альянсу за задоволення без тютюну (BfTG) зазначив, що лише підвищення податків додасть 1,43 євро до вартості типової пляшечки об’ємом 10 мл протягом наступних чотирьох років. «Зараз багато таких рідин коштують 12 євро. З урахуванням очікуваного зростання витрат на енергію, зарплати, транспортування та логістику ціна у 2030 році, ймовірно, становитиме трохи менше ніж 15 євро», — заявив Дальманн, додавши, що
Держави-члени сперечаються, а 41 000 учасників консультації виступають проти суворих нових правил ЄС щодо паковання та продукції.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зажадали запровадити механізм «екстреного запобіжника», який дасть змогу блокувати надмірно обтяжливе законодавство ЄС. Пропозицію, подану напередодні саміту лідерів у Брюсселі, спрямовано на захист бізнесу від бюрократичної тяганини та збереження конкурентоспроможності європейської промисловості. Подолання бюрократії для захисту зростання бізнесу У спільному листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти троє лідерів визначили екстрений запобіжник як «крайній захід і додаткову гарантію» проти регуляторних витрат, пов’язаних із новими директивами ЄС. Ця ініціатива продовжує зусилля «Друзів конкурентоспроможності» — неформального альянсу 19 держав-членів ЄС на чолі з Німеччиною, Італією та Бельгією. Коаліція прагне, щоб Брюссель надавав пріоритет економічним показникам у відповідь на посилення глобального тиску на європейських виробників і роботодавців. Запровадження правила пріоритетності для стратегічних секторів Окрім призупинення запровадження нових регуляторних норм, лідери закликали прискорити процедури планування та затвердження в секторах, критично важливих для майбутньої стійкості промисловості. До них належать декарбонізація, енергетична інфраструктура, штучний інтелект і оборона. Згідно із запропонованим «правилом пріоритетності», чинні регуляторні норми в цих конкретних секторах тимчасово скасовуватимуть або спрощуватимуть. Мета — усунути адміністративні перешкоди, які сповільнюють розроблення та впровадження нових технологій на єдиному ринку. Зміна тягаря доказування у сфері корпоративної звітності Скорочення вимог до дотримання нормативних правил компаніями
У Берліні спалахнула суперечка щодо запланованого підвищення податку на тютюн у Німеччині. Німецька профспілка митної та фінансової служби (BDZ) попередила, що підвищення податків може стимулювати діяльність кримінальних угруповань, якщо уряд не найме 3 000 додаткових митників для боротьби з нелегальним ринком. Згідно із законопроєктом Федерального міністерства фінансів, ціна 20 сигарет поступово зростатиме й до 2030 року сягне приблизно €11.40. Міністерство прогнозує незначні одноразові витрати на персонал, тоді як BDZ оцінює щорічні витрати на забезпечення дотримання закону в €250–300 мільйонів. Голова BDZ Томас Лібель заявив виданню BILD: «Держава хоче отримати від курців додаткові мільярди. Тоді вона має також подбати про те, щоб контрабандисти та нелегальні тютюнові фабрики не стали головними вигодонабувачами. Без посилення митної служби підвищення податків загрожує перетворитися на програму економічного стимулювання тютюнової мафії». Профспілка очікує, що споживачі намагатимуться уникнути підвищення цін, звертаючись до нерегульованих каналів продажу. Особливі ризики вона вбачає щодо тютюну для кальяну, електронних сигарет і нелегальних сигаретних фабрик у країні. Міністерство фінансів відкинуло оцінку профспілки, заявивши: «Розрахунки незрозумілі й не мають жодного серйозного підґрунтя». Міністерство наголосило, що твердження про перехід споживачів на нелегальні ринки не підтверджені незалежними емпіричними даними, і додало, що остаточну потребу в персоналі визначать після того, як парламент ухвалить остаточну редакцію закону.
Альянс із 13 країн-членів на чолі з Австрією закликає Брюссель зупинити ухвалення нових нормативних актів і скоротити бюрократичні перешкоди.
Правоохоронці виконують 13 ордерів на арешт і вилучають 600 000 незаконних одноразових вейпів, імпортованих з Китаю.
Німеччина погодила щорічне підвищення тютюнових податків до 2030 року, поки експерти обговорюють вплив на нелегальну торгівлю.
Німеччина збирає €17,6 млрд податків на тютюн, але куріння щороку коштує економіці €97 млрд.