Строгі регуляції щодо альтернативних нікотинових продуктів по всьому Європейському Союзу, як не парадоксально, створили підґрунтя для стрімкого зростання «чорного ринку» на 6,6 млрд євро. Про це йдеться в дослідженні лютого Інституту Fraunhofer. Оскільки нелегальні електронні сигарети наразі становлять приблизно 50% ринку ЄС, експерти попереджають, що надто обмежувальні політики штовхають споживачів до неконтрольованих, потенційно токсичних продуктів, водночас обходячи критично важливі вікові запобіжники для неповнолітніх.
Ціна обмежувальних політик у сфері вейпінгу
Останній аналіз Інституту Fraunhofer підкреслює прямий зв’язок між жорсткими національними заборонами на вейпінг і вибуховим зростанням нелегальної торгівлі. Наразі вона оцінюється в 6,6 млрд євро, а в прогнозах має майже подвоїтися — до 11 млрд євро до 2030 року. Найбільш помітне зростання спостерігається в країнах ЄС, які запровадили найсуворіші регуляторні рамки, що породжує серйозні запитання щодо ефективності заборонних підходів у таких країнах, як Македонія.
Окрім приголомшливих бюджетних втрат через ухилення від сплати податків, головне занепокоєння — здоров’я населення. У звіті Інституту зазначається, що «великий незаконний ринок приховує непередбачувані ризики для здоров’я споживачів». Оскільки ці нелегальні електронні сигарети працюють повністю поза межами регуляторного нагляду, вони часто містять неперевірені та непередбачувані інгредієнти. Аналіз попереджає, що ці неконтрольовані компоненти можуть спричиняти гостре отруєння та мати тяжкі довгострокові наслідки для здоров’я.
Захист неповнолітніх і гармонізація законодавства ЄС
Ключовий провал чорного ринку — повна байдужість до захисту молоді. Нелегальні продавці регулярно ігнорують протоколи підтвердження віку, через що неповнолітнім надзвичайно легко отримати електронні сигарети з високим вмістом нікотину.
Щоб протидіяти цій кризі, Інститут Fraunhofer наполегливо рекомендує відмовитися від розрізнених національних заборон на користь узгодженого європейського регуляторного підходу. Зараз країни ЄС працюють за базовою Директивою з Брюсселя, але окремі держави суттєво коригують ці правила. Наприклад, Словенія встановлює найвищий податок на рідини для вейпінгу, створюючи величезні цінові розбіжності, які стимулюють контрабанду через кордон.
Інститут закликає до уніфікованих стандартів продуктів, гармонізованого оподаткування та ефективнішого контролю імпорту. Лише формуючи прозорий, регульований ринок, ЄС зможе дієво зруйнувати незаконну торгівлю на €6,6 млрд і забезпечити безпечні умови для дорослих споживачів.
